ШТРИГОЛЬ Сергій Юрійович

ШТРИГОЛЬ Сергій ЮрійовичШТРИГОЛЬ Сергій Юрійович (14.08.1963, м. Полтава) – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри фармакології та фармакотерапії НФаУ, заслужений професор НФаУ.

Orcid

Google Scholar, h-індекс = 15

Scopush-індекс = 7

Web of Science, h-індекс = 4

У 1986 р. закінчив із відзнакою лікувальний факультет Іванівського державного медичного інституту, у 1987 р. – інтернатуру з терапії, того ж року вступив до аспірантури на кафедрі фармакології. У 1990 р. захистив кандидатську дисертацією на тему «Порівняльне вивчення протинабрякової активності нової сільзамінної суміші при експериментальній недостатності кровообігу» за спеціальністю 14.00.25 – фармакологія (науковий керівник – д. м. н., професор Л.Л. Бранчевський). На кафедрі фармакології Іванівського державного медичного інституту (з 1994 р. – академії) пройшов шлях від аспіранта до завідувача (1996-2002). У цей час працював заступником декана педіатричного факультету, потім деканом факультету додаткової професійної освіти.

Докторську дисертацію за спеціальністю 14.00.25 – фармакологія на тему «Дослідження модуляції фармакологічних ефектів при різних сольових режимах» (науковий консультант – професор Л.Л. Бранчевський) захистив 2000 р., того ж року йому було присвоєно вчене звання професора.

З 2002 р. після переїзду до м. Харкова працює у НФаУ на посадах професора кафедри фармакології, професора кафедр  фармацевтичної технології та фармакології, технології ліків та клінічної фармакології з фармацевтичною опікою, завідувача кафедри клінічної фармакології та фітотерапії Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації (під час роботи на цій посаді працював деканом новоствореного факультету післядипломної освіти), а з 2011 р. – завідувача кафедри фармакології (з 2020 р. – фармакології та фармакотерапії).

У 2006 р. переатестував в Україні докторську дисертацію (ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України») за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія, у 2007 р. отримав наукове звання професора кафедри клінічної фармакології та фітотерапії.

Основні напрямки наукових досліджень: фармакологія нирок, водно-сольового обміну, обміну сечової кислоти, цукрового діабету, печінки, ЦНС, системного та мозкового кровообігу, холодової та теплової травми.

Має понад 1000 наукових і навчально-методичних публікацій (5 монографій, понад 450 журнальних статей, з них понад 50 у виданнях, що індексуються у базах даних Scopus та Web of Science,  понад 300 тез доповідей, понад 100 авторських свідоцтв і патентів на винахід і корисну модель, 5 методичних рекомендацій МОЗ України, 23 інформаційні листи, 40 навчально-методичних праць, у т.ч. 3 підручники). Успішно представляв Україну на наукових форумах у США, Чехії, Грузії, Польщі.

Наукова школа С.Ю. Штриголя. Підготовлено 5 докторів і 21 кандидат наук. Керує двома дослідженнями аспірантів. Бере активну участь в атестації наукових кадрів вищої кваліфікації (працював у складі Спеціалізованої  вченої ради Д 64.605.03 при НФаУ), опонент і голова низки разових спеціалізованих вчених рад з присудження наукового ступеня доктора філософії, член Експертної проблемної комісії НФаУ.

Започаткував оригінальний напрям у фармакології – дослідження впливу сольового складу харчового раціону на ефективність лікарських препаратів різних груп, що є важливим для підвищення ефективності фармакотерапії. Запропонував склад замінника кухонної солі «Недосол», який містить солі калію, магнію, кальцію та натрію, призначається для підвищення ефективності лікування артеріальної гіпертензії та набрякового синдрому (випускається ТОВ «ЛЕДА», м. Харків). Вперше показав, що споживання замінника кухонної солі у протилежність типовому в сучасних умовах високонатрієвому раціону знижує чутливість та реактивність альфа-адренореактивних систем, підвищує ефективність сечогінних і судинорозширювальних препаратів, зменшує атерогенний зсув ліпідного обміну, покращує мозковий кровообіг, гемореологічні параметри і толерантність до глюкози, збільшує ефективність протидіабетичних препаратів, чинить виразну протинабрякову дію при недостатності кровообігу (її дослідженню сприяла оригінальна авторська модель тяжкого набрякового синдрому). Ці результати узагальнено в монографії «Модуляція фармакологічних ефектів при різних сольових режимах» (2008).

У галузі фармакології пуринового обміну С.Ю. Штриголь та його учні (д.фарм.н. О.В. Товчига, к.фарм.н. О.О. Койро) виявили виразний гіпоурикемічний та урикозуричний ефект препаратів яглиці звичайної. Показано, що окремі препарати цієї рослини чинять нефро- та гепатопротекторний ефект, значно покращують перебіг експериментального цукрового діабету. Досліджено механізми зазначених ефектів, виявлено речовини, які беруть у них участь. Результати цих досліджень увійшли в монографію «Лікарські рослини, нирки та обмін сечової кислоти» (2014). Крім того, в рамках діяльності кластеру «Повноцінне харчування», який об’єднує НФаУ, Харківський державний університет харчування та торгівлі, Національну академію Національної гвардії України, під керівництвом С.Ю. Штриголя виявлено позитивні метаболічні ефекти кондитерських виробів, що містять яглицю звичайну, низки інших спеціальних продуктів харчування.

У галузі нейрофармакології успішно провадить дослідження потенційних протисудомних засобів – оригінальних похідних триазолу та піразоло[3,4-d]піримідин-4-ону, фітопрепаратів (сумісно з проф. В.А. Георгіянц, д.фарм.н. Г.І. Севериною), похідних тіазолідинону та тіопірано[2,3-d]тіазолу (сумісно з проф. Р.Б. Лесиком), можливості використання непротиепілептичних препаратів при судомах (наукова школа – к.фарм.н. В.В. Цивунін, к.фарм.н. Д.П. Каврайський, асп. М.В. Міщенко, асп. Е.М. Давидов та ін.). Ці роботи одержали високу оцінку наукової спільноти (із зазначених питань за останні роки опубліковано понад 15 статей у виданнях, що індексуються в наукометричних базах Scopus та Web of Science). Одна із найбільш перспективних сполук (1-(4-метоксифеніл)-5-{2-[4-(4-метокси-феніл)піперазин-1-іл]-2-оксоетил}-1,5-дигідро-4H-піразоло[3,4-d]піридин-4-он) наразі досліджується як активний фармацевтичний інгредієнт нового протисудомного препарату, який внесено до плану наукових розробок АТ «Фармак» на 2019-2022 рр. Є науковим керівником фундаментального дослідження «Обґрунтування вдосконалення лікування поліфармакорезистентної епілепсії шляхом комбінованого використання класичних антиконвульсантів з іншими препаратами» (2020-2022), яке виконується за рахунок коштів держбюджету (наказ  МОЗ України від 17 листопада 2020 № 265), в якому обґрунтував доцільність використання як ад’ювантного засобу серцевого глікозиду дигоксину в субкардіотонічних дозах, виявив його найефективніші комбінації з класичними протиепілептичними препаратами, особливості механізму дії.

Значний внесок зроблено у фармакологію антидепресантів, анксіолітиків, ноотропних препаратів, церебропротекторів (у т.ч. пептидергічних), антигіпоксантів, антицитокінових препаратів (представники школи – д.фарм.н. І.М. Подольський, д.фарм.н. Н.А. Цубанова, д.фарм.н. К.Г. Щокіна та ін.).

С.Ю. Штриголь і його наукова школа (д.фарм.н. Є.В. Бондарєв, асп. А.М. Юхимчук та ін.) зробили вагомий внесок у розв’язання  малодослідженої проблеми фармакології холодової травми. Встановлено статеві відмінності фригорезистентності Виявлено, що глюкозаміну гідрохлорид має виразні фригопротекторні властивості при гострому загальному охолоджені та відмороженні. Розроблено склад препарату «Глюцинковіт» для профілактики холодової травми (випускається ТОВ «ЛЕДА», м. Харків). Партії цього препарату в зимовий період 2020/21 р. передано Нацгвардії України, а після початку повномасштабної агресії росії «Глюцинковіт»  неодноразово передано ЗСУ. С.Ю. Штриголь є науковим керівником фундаментального дослідження «Експериментальне обґрунтування підвищення ефективності профілактики та лікування холодової травми»  (2021-2023), яке виконуються за рахунок коштів держбюджету України відповідно до наказу  МОЗ України № 265 від 17 листопада 2020 р. Виявлено найефективніші фригопротекторні препарати з-поміж блокаторів каскаду арахідонової кислоти та вперше доведено, що неселективні інгібітори ЦОГ (зокрема диклофенак натрію) як фригопротектори мають перевагу перед селективними. Отримано також пріоритетні дані про фригопротекторні властивості блокатора CysLT1-лейкотриєнових рецепторів монтелукасту.

Від 2024 р. є керівником фундаментального дослідження «Експериментальне обґрунтування вибору термопротекторного препарату для профілактики та лікування гострої теплової травми»  (2024-2026).

С.Ю. Штриголь запропонував склад оригінального амінокислотного гепатопротекторного препарату, який з 2020 р. випускається ТОВ «ЛЕДА», м. Харків, та оригінального контактного гемостатика  «Плантор», який з травня 2022 р. випускається для ЗСУ (ТОВ «ЛекоПро», м. Дніпро).

Протягом 2013-2015 рр. працював завідувачем ЦНДЛ. Організував плідну співпрацю з багатьма фармацевтичними виробництвами України та закордонних країн, виконання доклінічних досліджень значної кількості лікарських препаратів. За останні роки забезпечив керівництво 27 доклінічними дослідженнями лікарських препаратів на замовлення фармацевтичних підприємств на загальну суму понад 4 мільйони грн.

Вдосконалення методичних засад фармакологічних досліджень постійно перебуває в центрі уваги С.Ю. Штриголя. У методичних рекомендаціях, виданих за його ініціативи та при його участі, зокрема, узагальнено методичні підходи дослідження нефропротекторних засобів (2009), вперше запропоновано комплекс методів вивчення препаратів фригопротекторної дії (2018), адиктивного потенціалу лікарських засобів і хімічних речовин (2019).

Успішно керує роботою СНТ кафедри, яке в 2021 р. визнано кращим у НФаУ. Регулярно організує засідання фармакологічної секції на конференції молодих вчених та студентів НФаУ. Приділяє велику увагу підготовці студентів до участі у Всеукраїнських  олімпіадах з фармакології, в яких вони неодноразово здобували перемогу.

За ініціативи С.Ю. Штриголя протягом 3 років (2017-2019) у НФаУ проводився 2 етап Всеукраїнської олімпіади з фармакології, в якій вперше виокремлено фармацевтичну та медичну секції відповідно до напряму навчання здобувачів вищої освіти. Від 2020 р. (під час епідемії COVID-19 і воєнного стану) С.Ю. Штриголь щороку організує олімпіаду НФаУ з фармакології онлайн.

Тривалий час кафедра фармакології та фармакотерапії за керівництва С.Ю. Штриголя активно працювала як опорна в системі вищої фармацевтичної освіти України з дисциплін «фармакологія» та «маніпуляційна техніка».

С.Ю. Штриголь є керівником групи експертів з фармакології (напрям підготовки – фармація) у Комітеті фахової експертизи ліцензійних іспитів КРОК-1, як сертифікований фахівець бере участь у створенні  та експертизі тестових завдань (платформа Автор+).

Член правління ВГО «Асоціація фармакологів України», голова його регіонального відділення по Харківській, Сумській, Чернігівській обл. Член міжнародної асоціації фармакологів (IUPHAR), Українського наукового товариства патофізіологів, Асоціації превентивної та антиейджинг медицини.

Член редакційної ради та автор понад 40 статей «Фармацевтичної енциклопедії». У складі редакційних рад і колегій фахових видань («Фармакологія та лікарська токсикологія», «Фармацевтичний часопис», «Вісник фармації») і як рецензент низки інших фахових видань приділяє велику увагу підвищенню якості наукових публікацій.

Нагороджений Почесною грамотою МОЗ України (2011),  Подякою голови Харківської обласної державної адміністрації (2018),  Подякою командувача Національної гвардії України (2019), Почесною грамотою Харківської обласної державної адміністрації (2020), Почесною грамотою Харківської міської ради (2023), Подякою НФаУ за допомогу у справі реалізації міжнародного благодійного проєкту щодо забезпечення українських військових кровоспинним засобом “Плантор” та засобом для профілактики відморожень “Глюцинковіт” (2023), Почесною грамотою НФаУ за багаторічну сумлінну працю, значний особистий внесок у справу підготовки фахівців фармації України, відданість справі, активну життєву позицію та з нагоди 60-річного ювілею (2023), Подякою НФаУ за високий рівень громадянської свідомості, розвиток національно-патріотичних цінностей та вагомий внесок у волонтерський рух задля підтримки українського народу (2023).

Має почесне звання «Заслужений професор НФаУ» (2015).
Відзначений сертифікатом редакції журналу Scientia Pharmaceutica (Швейцарія) за найцитованішу статтю 2020 року “Thiazole-Bearing 4-Thiazolidinones as New Anticonvulsant Agents” https://doi.org/10.3390/scipharm88010016 .

Print Friendly, PDF & Email