Акне (вугрова хвороба) — це хронічне мультифакторіальне захворювання апарату сальних залоз, що маніфестує переважно в пубертатному віці і характеризується гіперпродукцією шкірного сала, порушенням процесів фолікулярної кератинізації, колонізацією Propionibacterium acnes (Р. acnes) та запаленням.
Епідеміологія. Акне — одне з найбільш розповсюджених захворювань людства. За різними даними, близько 70–95% людської популяції хоча б раз у житті мали епізод акне. Зазвичай це трапляється у підлітковому віці і триває в середньому 4–5 років.
Етіопатогенез. В основі розвитку акне відбувається гіперпродукція шкірного сала; порушення фолікулярної кератинізації (зроговіння фолікулярного епітелію); колонізація P. acnes; запалення. Особливе значення в патегенезі акне відіграють спадковість та гормональний дисбаланс.
Фактори, які сприяють розвитку захворювання: гормональні (раннє статеве дозрівання, гіперандрогенія, синдром полікістозних яєчників, пухлина гіпофіза, пухлини надниркових залоз, пухлини яєчників); фізичні та механічні (тиск/тертя/екскоріації, опромінення, зміна кліматичних умов, комедоногенна косметика, пил); медикаментозні (глюкокортикостероїди, вітаміни, анксіолітики, антидепресанти, інгібітори АПФ, адреноблокатори, протипаркінсонічні препарати та ін.).
Клінічні ознаки. Акне визначається наявністю комедонів (мікрокомедони; білі — закриті комедони та чорні — відкриті комедони) і/або запальних елементів (папули, пустули, кісти і вузли). Окремо виділяють постакне — наслідки перенесеного раніше акне: атрофічні, гіпо-, нормо-, гіпертрофічні та келоїдні рубці. Найчастіша локалізація вугрів у тих місцях, де має місце найбільша кількість сальних залоз: на обличчі, шиї, грудях, спині.
За ступенем тяжкості виділяють легку, середню, тяжку та дуже тяжку форми. Для легкої форми акне характерна наявність комедонів (<20), папуло-пустульозних елементів (<10). Акне середнього ступеня тяжкості характеризується наявністю комедонів (>20), папуло-пустульозних елементів (10–20), поодиноких (<10) вузлів (до 1 см у діаметрі). При тяжкій формі акне мають місце комедони (>20), папуло-пустульозні елементи (>20), вузли до 1 см у діаметрі (10–20), кистозні акне (<5), схильність до рубцеутворення. Для дуже тяжкої форми акне характерні численні комедони, папуло-пустульозні елементи (>20), вузли до 1 см у діаметрі (>20), кистозні акне (>5), виражене запалення та наявність рубців.
Діагностика. Базується на клінічній картині акне, патогістологічному дослідженні (біопсія), бактеріологічному посіві з елементів акне та визначення чутливості мікроорганізмів (Р. acnes, стрепто-, стафілококів тощо) до антибіотиків.
Фармакотерапія. Лікування акне включає лікувальний режим та догляд за шкірою; місцеве медикаментозне лікування; системне медикаментозне лікування; фізіо- терапевтичне та хірургічне лікування. Місцеве медикаментозне лікування акне полягає в нашкірній аплікації лікарських засобів у вигляді монотерапії або фіксованих комбінацій. Як засоби для місцевого лікування застосовують монокомпонентні препарати з груп ретиноїдів, антибіотиків, антисептиків, інші засоби для місцевого лікування акне.
Монотерапію ретиноїдами для місцевого застосування розглядають як терапію першої лінії тільки при легкому комедоновому акне, а також як підтримувальне лікування при легкому акне і альтернативну терапію при середньотяжкому/тяжкому акне. Ретиноїди регулюють і нормалізують процеси фолікулярної кератинізації та зменшують запалення. Рекомендовано застосовувати третиноїн 0,05−0,1% крем, тазаротен 0,1% крем (гель), адапален 0,1% гель. Препарати слід наносити тонким шаром на уражені ділянки 1 раз/добу. Терапевтичний ефект настає протягом 8–12 тижнів.
Дія антибіотиків для місцевого застосування спрямована безпосередньо проти Р. acnes і неспецифічної патогенної флори (стрепто-, стафілокок, кишкова паличка та ін.). Окрім цього, антибіотики здатні значним чином зменшувати запальний процес при акне. При монотерапії антибіотиками для місцевого застосування можливий розвиток мікробної резистентності. Серед протимікробних засобів для місцевого застосування рекомендують із групи макроліди – еритроміцин (мазь); лінкозаміди – кліндаміцин (гель); тетрацикліни – тетрациклін (мазь); фторхінолони – надифлоксацин (крем). Препарати наносять тонким шаром на уражені ділянки шкіри 2 р/день. Курс лікування 7–10 діб.
Серед антисептиків для місцевого застосування рекомендовані перекиси, що мають протимікробну бактеріостатичну дію на P. аcnes за рахунок вираженого окисного ефекту, кератолітичну і протизапальну дію, покращують оксигенацію в тканинах, пригнічують продукцію шкірного сала. Застосовують бензоїлу пероксид (2,5%, 5%, 10% гель) на очищену шкіру 2–3 р/день. Курс лікування 1–3 місяці.
Серед інших засобів для місцевого лікування акне використовують азелаїнову кислоту, яка має неспецифічну протимікробну та протизапальну дію, попереджає утворення комедонів за рахунок кератолітичної дії. Рекомендовано кислоту азелаїнову (крем) наносити на очищену шкіру 2 р/день.
А також застосовують цинку гіалуронат, який має антибактеріальні та протизапальні властивості. Призначають зовнішньо, наносити гель на очищену шкіру 2 р/день.
Жоден із монокомпонентних засобів для місцевої терапії акне самостійно не забезпечує вплив на всі патогенетичні ланки захворювання. Слід віддавати перевагу комбінаціям засобів місцевої медикаментозної терапії, оскільки на відміну від монокомпонентних засобів вони впливають одразу на більшість з існуючих механізмів патогенезу акне, що суттєвим чином підвищує ефективність терапії. Рекомендують такі комбінації засобів місцевої медикаментозної терапії: фіксовані комбінації топічних антибіотиків з бензоїл пероксидом; фіксовані комбінації топічних ретиноїдів з антибіотиками та бензоїл пероксидом, фіксовані комбінації антибіотиків з іншими топічними засобами. Фіксовані комбінації наведено в таблиці 16.
Таблиця 16
Фіксовані комбінації засобів місцевої медикаментозної терапії
| Назва препарату | Спосіб застосування |
| Кліндаміцин, комбінації | |
| Кліндаміцину фосфату (1 %), бензоїл пероксид (5 %) | Наносити 1 р/день увечері на уражені ділянки після ретельного очищення. Макс. курс лікування складає 5 тижнів |
| Еритроміцин, комбінації | |
| Еритроміцин (4%), цинку ацетату (1,2 %) | Наносити лосьон 2 р/добу, протягом 10-12 тижнів. |
| Ізотретиноїн, комбінації | |
| Ізотретиноїну (0,05 %), еритроміцин (2 %) | Наносити гелю (0,1-0,2 г) тонким шаром на попередньо очищену уражену ділянку шкіри 1 або 2 р/добу. Курс лікування 6-8 тижнів |
| Адапален, комбінації | |
| Адапален 0,1%, кліндаміцин (1 %) | Наносити тонким шаром на чисту суху шкіру у місцях 1 р/добу, на ніч. Терапевтичний ефект спостерігається через 8-12 тижнів від початку лікування. |
При середньотяжких та тяжких формах акне показана системна медикаментозна терапія. Серед засобів системної медикаментозної терапії використовують ретиноїди для системного застосування, антибактеріальні засоби для системного застосування, гормональні препарати.
Ретиноїди для системного застосування пригнічують процеси фолікулярної кератинізації, зменшують запалення та знижують продукцію шкірного сала. Рекомендують ізотретиноїн внутрішньо в початковій дозі — 0,5 мг/ кг маси тіла на добу, розподілена на 2 прийоми, через 4 тижні терапії слід індивідуально підібрати підтримуючу дозу від 0,1 до 1 мг/кг на добу, макс. доб. дозу 1 мг/кг можна призначати лише на обмежений час. Зазвичай курс лікування триває 16 тиж. Слід пам’ятати, що препарати цієї групи викликають тератогенний ефект.
Серед антибактеріальних засобів для системного застосування найбільше доказів щодо мікробіологічної та клінічної ефективності мають групи тетрациклінів (тетрациклін, доксициклін та міноциклін) та макролідів (еритроміцин).
Рекомендують внутрішньо доксициклін 100 мг/добу; міноциклін 100–200 мг/добу; тетрациклін 1000 мг/добу; еритроміцин по 200–500 мг 4 р/добу протягом 14 днів.
Тривалість курсу системної терапії антибіотиками може досягати 6–8 тижнів та більше. У вагітних і годуючих жінок при лікуванні акне системними антибіотиками засобом вибору залишається еритроміцин. Доцільність застосування інших антибіотиків (груп напівсинтетичних пеніцилінів, цефалоспоринів різних поколінь, фторхінолонів та ін.) для лікування акне не доведена.
Гормональна терапія включає застосування таких груп препаратів: антиандрогени та естрогени, естроген-прогестинові комбінації та глюкокортикостероїди (ГКС).
Серед стероїдних антиандрогенів використовують ципротерону ацетат, який входить разом із етинілестрадіолом до складу комбінованих пероральних контрацептивів (етинілестрадіолу 0,035 мг + ципротерону ацетату 2 мг). Призначають тільки жінкам при клінічних ознаках гіперандрогенемії після консультації з ендокринологом та гінекологом.
До естроген-прогестинових комбінацій належать комбінації: етинілестрадіолу 0,03 мг та дроспіренону 3 мг; етинілестрадіолу 0,03 мг та дієногесту 2 мг; норгестимату 0,25 мг та етинілестрадіолу 0,035 мг; етинілестрадіолу 0,03 мг і левоноргестрелу 0,125 мг. Прогестини у складі естроген-прогестинових комбінацій, а саме дезогестрел, норгестимат, левоноргестрел, дієногест, гестоден і дроспіренон, різною мірою обумовлюють антиандрогенний ефект. Препарати призначають внутрішньо по 1 табл./добу протягом 21 дня поспіль. Прийом таблеток з кожної наступної упаковки слід розпочинати після закінчення 7-денної перерви у прийомі препарату. Тривалість лікування — 6–9–12 місяців.
Спіронолактон відносять до калій-зберігаючих діуретиків, але умовно може бути віднесений до антиандрогенних засобів стероїдної природи. При збільшенні добової дози з 50 мг до 100–200 мг спіронолактон втрачає свою специфічність як антагоніст рецепторів альдостерону, блокуючи також прогестинові, естрогенові та андрогенові рецептори. Спіронолактон особливо ефективний у жінок старших 30 років. Тривалість курсу лікування спіронолактоном може становити до 6 місяців.
ГКС показані, якщо спостерігається виражене запалення елементів вузлів та поширення запального процесу на великі ділянки шкіри, а також ГКС є альтернативою, коли системний ізотретиноїн протипоказаний. Призначають короткі курси системних ГКС (0,5–1 мг/кг преднізолону щоденно протягом 5–10 днів), що може тимчасово покращити стан пацієнтів з дуже тяжким акне.
Хворим на акне також проводиться фізіотерапевтичне, хірургічне лікування запальних акне і постакне-рубців за показаннями та косметологічна реабілітація.
