Анемія при вагітності – стан, обумовлений зниженням вмісту заліза в сироватці крові, кістковому мозку та депо у зв’язку зі збільшенням об’єму циркулюючої крові та потреби в залізі, зниженням його депонування, високим темпом росту організму плоду. В абсолютній більшості (98-99%) випадків анемія у вагітних є наслідком залізодефіцитних станів. Вагітність обумовлює додаткову потребу в залізі, приблизно 700-900 мг (до 1000 мг) за весь період вагітності. Організм здатний відновити запаси заліза протягом 4-5 років. Якщо жінка повторно народжує раніше цього терміну, у неї неминуче розвивається ЗДА. При грудному вигодовуванні із організму матері виводиться 1 мг заліза на добу, але загальна його втрата може зменшуватись у випадку наявності індукованої лактацією аменореї. Анемія справляє негативний вплив на перебіг гестаційного процесу, пологів, стан плода та новонародженого.

Епідеміологія. За данімі ВООЗ частота анемії у вагітних в різних країнах коливається від 21 до 80%, якщо судити за рівнем гемоглобіну, і від 49 до 99% – за рівнем сироваткового заліза. В економічно слаборозвинених країнах частота ЗДА у вагітних досягає 80%. Серед невагітніх жінок пошіреність анемії менше, чем у вагітних.

Етіологія. Баланс заліза при вагітности знаходиться на межі дефіциту. Середньодобова втрата заліза у жінок в період вагітності складає в І триместрі – 1-2 мг, в ІІ триместрі – 2-5 мг, в ІІІ триместрі – 5,5-6 мг, а період лактації – 1,5 мг. До числа провідних етіологічних факторів розвитку ЗДА у вагітних, що зменшують надходження або збільшують витрати заліза, відносять такі: дефіцит заліза, пов’язаний з його утилізацією на потреби фетоплацентарного комплексу, і підвищена витрата заліза, спрямована на збільшення маси циркулюючих еритроцитів; зниження вмісту заліза в їжі, що пов’язано зі способом обробки їжі та відсутністю в раціоні достатньої кількості сирих овочів і фруктів, білків тваринного походження (молоко, м’ясо, риба);  недостатність необхідних для засвоєння заліза вітамінів (аскорбінова кислота та ін.); захворювання печінки, при яких порушуються процеси депонування феритину і гемосидерину, а також розвивається недостатність синтезу білків, що транспортують залізо; часті пологи з короткими інтервалами між вагітностями; ранні гестози, що перешкоджають всмоктуванню в шлунково-кишковому тракті елементів заліза, магнію, фосфору, необхідних для кровотворення; багатоплідність; лактація; хронічні інфекційні захворювання; забруднення навколишнього середовища хімічними речовинами, пестицидами, висока мінералізація питної води перешкоджають засвоєнню заліза з харчових продуктів.

Патогенез. Розвиток ЗДА при вагітності є наслідком порушення рівноваги між підвищеною витратою заліза та його надходженням в організм. При ЗДА у вагітних виникає прогресуюча гемічна гіпоксія з наступним розвитком вторинних метаболічних розладів. У вагітних з важкою ЗДА розвивається не тільки тканинна і гемічна гіпоксія, а й циркуляторна, обумовлена розвитком дистрофічних змін в міокарді, порушенням його скорочувальної здатності, розвитком гіпокінетичного типу кровообігу. Зміни при ЗДА, що призводять до обмінних, волемічних, гормональних, імунних порушень у вагітних, сприяють розвитку акушерських ускладнень, частота яких знаходиться в прямій залежності від ступеня тяжкості анемії.

Класифікація ЗДА у вагітних за ступенем тяжкості: ступінь тяжкості ЗДА діагностується на підставі зниження концентрації гемоглобіну: легкий ступінь ЗДА діагностується при зниженні гемоглобіну до 100-109г/л (105 г/л – для ІІ триместру вагітності), середній – до 70-99 г/л, тяжкий – меньше 70 г/л.

За часом виникнення ЗДА розрізняють: ЗДА, що виникла під час вагітності, і ЗДА, що існувала до її настання. Найчастіше спостерігаються анемії, що виникли під час вагітності. У більшості жінок до 28-30-тижневого терміну з фізіологічним перебігом вагітності розвивається анемія, пов’язана з нерівномірним збільшенням об’єму циркулюючої плазми крові і об’єму еритроцитів. В результаті показник гематокриту знижується з 0,4 до 0,32, кількість еритроцитів зменшується з 4 до 3,5 х 10¹²/л, концентрація гемоглобіну – з 140 до 110 г/л (від I до III триместру). Подібні зміни картини червоної крові, як правило, не відбиваються на стані і самопочутті вагітної. Справжня анемія вагітних супроводжується типовою клінічною картиною і впливає на перебіг вагітності і пологів. У порівнянні з анемією, що розвилася до вагітності, анемія вагітних протікає важче, оскільки являє собою ускладнення, подібне гестозу. При наявності у жінки анемії, яка виникла до настання вагітності, організм, як правило, встигає адаптуватися.

Клінічні ознаки ЗДА у вагітних не відрізняються від загальної клінічної картини ЗДА. Але необхідно пам’ятати про ускладнення, які виникають у вагітних при ЗДА: плацентарна недостатність; загроза невиношування і передчасних пологів; гестоз; слабкість родових сил; несвоєчасне вилиття навколоплідних вод у кожної 3-й вагітної; гіпотонічна кровотеча; післяпологові септичні ускладнення; ендометрит; мастит; гіпогалактія. У плода виявляються внутрішньоутробна гіпоксія, гіпотрофія, анемія. Слід зазначити, що тяжкість анемії у плода завжди менш виражена, ніж у матері. Це пояснюється компенсаторним зростанням експресії плацентарних білків, що відповідають за транспорт заліза до плода. Проте такі новонароджені мають удвічі менші запаси заліза в порівнянні з дітьми, народженими здоровими жінками.

Діагностика. Жінка впродовж трьох днів після діагностики вагітності направляється на проведення загального аналізу крові, який повторюють на 28 та 36 тижні вагітності. Критерії ЗДА у вагітних: концентрація гемоглобіну в крові менше 110 г/л; кольоровий показник менше 0,85; мікро- і анізоцитоз; середній діаметр еритроцитів менше 6,5 мкм; залізозв’язуюча здатність крові (ЗЗС) – більше 64,4 мкмоль/л, сироваткове залізо – менше 12,6 мкмоль/л, феритин – 12 мкг/л і менше.

Фармакотерапія ЗДА вагітних проводиться в декілька етапів: купірування анемії; фармакотерапія насичення (відновлення запасів заліза в організмі); підтримуюча фармакотерапія. Фармакотерапія проводиться, як правило, за допомогою препаратів заліза для перорального застосування (зручність застосування, краща переносимість). Їм слід віддавати перевагу перед харчовими продуктами, що містять залізо. Дієтичні добавки, комплекси полівітамінів та мінералів не застосовуються для лікування залізодефіцитної анемії. Перевага надається препаратам двовалентного заліза за рахунок кращої абсорбції, особливо препаратам з уповільненим виділенням заліза, а також препаратам сульфата заліза. Добова доза двовалентного заліза для фармакотерапії легкої форми ЗДА складає 50-60 мг, для фармакотерапії середньої та важкої ЗДА – 100-120 мг. Щоденний прийом препаратів краще, ніж щотижневий. З успіхом застосовуються для фармакготерапії та профілактики ЗДА у вагітних і матерів-годувальниць комплексні антианемічні препарати, що містять вітаміни та мікроелементи. Вибір препаратів для фармакотерапії ЗДА вагітних не відрізняється від фармакотерапії інших категорії пацієнтів з ЗДА (див. фармакотерапія ЗДА).

Парентерально препарати заліза призначають в другому, третьому триместри вагітності, післяпологовий період тільки за спеціальними показаннями (див. фармакотерапію ЗДА). Для парентерального введення застосовують препарати тривалентного заліза. Курсову дозу препарату заліза для парентерального введення обчислюють для конкретної вагітної за формулою: маса тіла вагітної (кг) x концентрація гемоглобіну в крові (г/100 мл) х 2,5. З огляду на прооксидантну та лізосомотропну дію препаратів заліза, їх парентеральне введення необхідно поєднувати із застосуванням плазмозамінних розчинів, які дозволяють захистити клітину і уникнути перевантаження макрофагів залізом: заліза поліізомальтозат в/м 100 мг (2 мл) 1 р/добу до нормалізації рівня гемоглобіну + декстран, середня молекулярна маса 30 000-40 000 в/в 400 мл 1 р/тиждень до нормалізації рівня гемоглобіну.

Для симптоматичної фармакотерапії ЗДА не рекомендується проводити гемотрансфузії без життєвих показань внаслідок високого ризику інфікування вагітної. Переливання еритроцитів також пов’язано з ризиком імунізації організму відсутніми у нього антигенами. Критерієм життєвих показань до гемотрансфузії є не рівень гемоглобіну, а стан гемодинаміки хворої.

Оцінка ефективності фармакотерапії ЗДА. Ефект від фармакотерапії препаратами заліза настає поступово, в зв’язку з чим терапія повинна бути тривалою. Підвищення рівня ретикулоцитів (ретікулоцітарний криз) відзначається на 8-12 день при адекватному призначенні препаратів заліза в достатній дозі, концентрації гемоглобіну – до кінця 3-го тижня. Нормалізація показників червоної крові настає тільки через 5-8 тижнів фармакотерапії. Однак загальний стан вагітних поліпшується набагато раніше. Найкращим чином ефективність лікування контролюється за рівнем трансферину і феритину сироватки крові. Після нормалізації рівня гемоглобіну рекомендується продовжити прийом препаратів заліза всередину в профілактичних дозах протягом 6 міс. Крім того, необхідно призначення збалансованої дієти, в якій в достатній кількості і в оптимальних сполученнях містяться необхідні харчові інгредієнти, в т.ч. достатню кількість заліза і білка. Максимальна кількість заліза, яке може всмоктуватися з їжі, становить 2,5 мг/добу. Енергетична цінність їжі повинна бути збільшена на 10% за рахунок білків, фруктів, овочів. М’ясо містить заліза більше, ніж печінка. Споживання жирів слід обмежити, тому що вони знижують шлункову секрецію і процеси всмоктування заліза в кишечнику.

Профілактика ЗДА у вагітних сприяє створенню у новонароджених більш високих запасів заліза, запобігаючи розвитку ДЖ і анемії у грудних дітей. Всі жінки з самого початку вагітності (не пізніше 12-14 тижнів вагітності) і до пологів повинні отримувати 50-60 мг аліментарного заліза на добу для профілактики ЗДА. Профілактика ЗДА насамперед потрібна вагітним з високим ризиком розвитку даного захворювання. До них відносяться: жінки, раніше хворіли анемією; жінки з хронічними інфекційними захворюваннями або хронічними захворюваннями внутрішніх органів; жінки, які народжували багато разів; вагітні з рівнем гемоглобіну в I триместрі менше 120 г/л; вагітні з багатоплідністю; вагітні з явищами гестозу; жінки, у яких протягом багатьох років менструації тривали більше 5 днів. З метою профілактики ЗДА у немовлят пріоритет надається грудному вигодовуванню із своєчасним введенням прикорму. Якщо виникає потреба вигодовування дитини молочними сумішами, то потрібно звертати увагу на збагачення цих сумішей залізом (запаси заліза в організмі дитини обмежені; що коров’яче молоко містить недостатню кількість заліза).