ПРЕДМЕТ ТА ЗАДАЧІ ФАРМАКОКІНЕТИКИ. ОСНОВНІ ФАРМАКОКІНЕТИЧНІ ПРОЦЕСИ, ЩО ВІДБУВАЮТЬСЯ З ЛІКАРСЬКИМ ЗАСОБОМ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНІ.

Фармакокінетика(від грец. pharmacon — ліки, kinetikos — те, що стосується руху) — наука, яка вивчає надходження (шляхи введення), всмоктування (абсорбцію), розподіл, метаболізм (біотрансформацію) лікарських засобів в організмі, виведення (екскрецію) їх з організму, а також залежність ефективності та переносимості препаратів, зважаючи на ці процеси. Клінічна фармакокінетика також досліджує зв’язки між концентрацією лікарської речовини і/або її метаболітів у біологічних рідинах і тканинах та фармакологічним ефектом.

Предмет вивчення фармакокінетики складає дослідження закономірностей процесів, які відбуваються з лікарським препаратом, що надійшов в організм. Знання основних принципів фармакокінетики, уміння використовувати їх на практиці має важливе значення у випадках, коли не зрозумілі причини неефективності ФТ, що проводиться, або погана переносимість лікарського препарату при лікуванні хворих із захворюваннями печінки і нирок, при призначенні декількох лікарських препаратів тощо.

До фармакокінетичних процесів належать:

– абсорбція лікарського засобу (ЛЗ) — проникнення через клітинні мембрани в судинне русло і далі в тканині до специфічного клітинного рецептора;

– розподіл ЛЗ у біологічних рідинах, органах і тканинах організму людини;

– біотрансформація ЛЗ, що включає біохімічні процеси перетворення (метаболізму) ліків зі зміною їх фармакологічних властивостей і утворенням метаболітів, які можуть виводитися з організму;

– екскреція ЛЗ, що включає фізіологічні і біохімічні процеси, направлені на виведення ліків і/або їх метаболітів через різні анатомо-фізіологічні системи виділення