ГРИП

Грип (Grippus, Influenza) — гостре інфекційне захворювання із аерозольним (повітряно-краплинним) шляхом передачі збудника, що характеризується коротким інкубаційним періодом (від 10-12 год до 7 діб), масовим поширенням, гарячкою, симптомами інтоксикації та ураженням респіраторних шляхів із частими ускладненнями.

Епідеміологія. Наразі грип є найпоширенішою інфекційною хворобою на землі. За все життя на нього декілька разів хворіє майже кожна людина. Під час епідемічних спалахів хворіють до 30-50 % населення ураженого регіону, що призводить до великих економічних збитків і великої кількісті смертей у всьому світі. У 2019 р. показник захворюваності на грип та ГРВІ (сумарно) серед населення України склав 544,2 на 100 тис. населення, з них 70,6 % — діти віком до 17 років. Найвища захворюваність в Україні на грип та ГРВІ була зареєстрована в Івано-Франківській, Чернівецькій, Закарпатській, Хмельницькій, Сумській, Львівській, Житомирській, Миколаївській, Волинській та Херсонській областях.

Сезонний грип — це гостра вірусна інфекція, що викликається вірусом грипу, який має три типи — А, В та С. Мінливість найбільш характерна для вірусу типу А; вірус типу В більш стабільний; вірус типу С взагалі не змінюється. Епідемії грипу, спричинені вірусом грипу типу А, трапляються кожні 1-2 роки, типу В — кожні 3-4 роки.

Етіологія. За прогнозом Всесвітньої організації охорони здоров’я, в епідемічному сезоні 2019-2020 рр. в Україні прогнозується переважна циркуляція вірусів: вірус, подібний до A/Brisbane/02/2018(H1N1)pdm09; вірус, подібний до A/Kansas/14/2017(H3N2); вірус, подібний до B/Colorado/06/2017.

Клінічні ознаки. Клінічними ознаками є раптовий початок горячки, висока температура, яка тримається мінімум п’ять днів, головний біль, ломота у м’язах і суглобах, кашель (зазвичай сухий), що може тривати більше двох тижнів без задишки й утрудненого дихання, загальна слабкість, втрата апетиту, можливо, нудота, нежить. Можливі шлунково-кишкові порушення (діарея та/або блювання), особливо у дітей, однак без ознак зневоднення.

Симптоми хвороби, що прогресує — це ознаки серцево-дихальної недостатності (задишка, утруднене дихання, кровохаркання або забарвлене мокротиння, біль у грудях, артеріальна гіпотензія). У дітей про прогресування хвороби може свідчити прискорене чи утруднене дихання без іншої симптоматики. Симптоми, що свідчать про ураження з боку ЦНС: порушення або втрата свідомості, сонливість або тяжке пробудження після сну, періодичні або постійні судоми, різка м’язова слабкість або паралічі.

Найчастішими проявами ускладнення або тяжкої форми грипу є: задишка, утруднене дихання, гіпоксія, ціаноз, зміни з боку центральної нервової системи, рентгенологічні ознаки пневмонії, різке зневоднення або ознаки вторинних ускладнень, таких, як ниркова чи поліорганна недостатність, септичний шок.

Загострення супутніх хронічних захворювань (БА, ХОЗЛ, хронічний гепатит, ниркова недостатність, ЦД та ін.) може стати причиною тяжких ускладнень.

Діагностика. Діагноз грипу встановлюють, спираючись на клінічну симптоматику за наявності циркуляції вірусу грипу в громаді, і за допомогою лабораторних методів, а саме: зворотно-транскриптазна полімеразна ланцюгова реакція (ЗТ-ПЛР) — найбільш чутливий, точний та швидкий вірусологічний метод; експрес-метод імунофлуоресценції (за допомогою специфічних флуоресціюючих антитіл) — визначають антигени вірусу грипу в клітинах циліндричного епітелію слизової оболонки носоглотки або у відбитках із секційного матеріалу; імунохроматографічний експрес-метод — дозволяє встановити тип і серотип вірусу грипу (безпосередньо біля ліжка хворого впродовж 15-20 хв), використовується тільки з метою диференціальної діагностики в перші три дні захворювання; серологічні методи більш придатні для ретроспективної діагностики грипу (реакції імуноферментного аналізу, мікронейтралізації і гальмування гемаглютинації (РГГА)); культуральний метод — виділення вірусу з матеріалу від хворого шляхом зараження клітинних культур або курячих ембріонів із подальшою ідентифікацією виділеного вірусу (позитивна вірусна культура).

Фармакотерапія. Етіотропною противірусною терапією є фармакотерапія інгібіторами нейрамінідази — озельтамівіром та занамівіром.

Озельтамівір у вигляді капсул призначають внутрішньо по 75 мг 2 рази на добу, бажано з перших 1-2 діб хвороби (48 год), коли він найбільш ефективний. Доза озельтамівіру може бути збільшена до 150 мг 2 рази на добу за умови моніторингу стану нирок. Профілактика грипу дорослим, які були в епідеміологічному контакті з хворим, проводиться озельтамівіром у дозі 75 мг 1 раз на добу впродовж 10 днів. Лікування грипу озельтамівіром у дітей віком старше 1 року і до 12 років залежить від ваги дитини: при масі тіла ≤ 15 кг — по 30 мг усередину 2 рази на добу; 15-23 кг — по 45 мг усередину 2 рази на добу; від 23 до 40 кг — по 60 мг усередину 2 рази на добу; при масі тіла понад 40 кг — по 75 мг усередину 2 рази на добу. Курс терапії становить 5 днів.

Занамівір призначають для лікування та профілактики грипу типів А і В у дорослих і дітей від 7 років по 10 мг (дві інгаляції по 5 мг ) 1 раз на добу впродовж 5 днів.

Деякі групи населення піддаються більш високому ризику ускладнень від грипу, тому антивірусне лікування в них рекомендовано починати якомога раніше в разі підозрюваного або підтвердженого грипу, а саме: нещеплені діти віком 12-24 міс., пацієнти з астмою, ХОЗЛ або іншими хронічними хворобами легень, із хронічними хворобами серця, нирок, печінки, з імуносупресивними розладами, ВІЛ-інфіковані, онкохворі, пацієнти з хворобами, що потребують тривалого лікування аспірином, пацієнти з хронічними метаболічними хворобами, вагітні та породіллі (впродовж 14 днів після пологів), дорослі віком > 65 років, соціально не захищені верстви населення, мешканці будь-якого віку будинків для інвалідів або інших закладів тривалого догляду, гуртожитків тощо.

Амантадин і ремантадин є противірусними препаратами в класі ЛЗ, відомих як адамантан. Ці препарати активні проти вірусів грипу типу A, але не типу B. В останні минулі сезони спостерігалася висока поширеність (> 99 %) вірусів грипу A, стійких до адамантанів. Тому амантадин і ремантадин не рекомендовано для противірусного лікування або хіміопрофілактики вірусів грипу типу А, що циркулюють наразі.

Патогенетична терапія. При підвищенні температури тіла вище 39 °C або поганому її перенесенні (судомна настороженість, хвороби серцево-судинної системи) призначаються жарознижувальні засоби: похідні пропіонової кислоти: ібупрофен — по 200 мг 2-3 рази на добу, після їжі внутрішньо або ацетамінофен дорослим і дітям старше 12 років по 500 мг 3-4 рази на добу внутрішньо.

Як патогенетичну терапію призначають антигістамінні засоби 2 і 3 поколінь за показаннями (алергічні прояви, ускладнений алергологічний анамнез): клемастин — по 1-2 мг 2-3 рази на добу (максимальна доза — 6 мг) внутрішньо протягом 3-7 днів або хлоропірамін по 25 мг внутрішньо 2-3 рази на добу протягом 3-7 днів.

Симптоматична терапія грипу включає звичайні засоби залежно від переважних симптомів (риніт, фарингіт, ларингіт, трахеїт).

Від болю в горлі — місцеві антисептичні засоби без подразливого ефекту: настої або відвари трав (ісландського моху, ромашки, шавлії, евкаліпта, чебрецю), за необхідності посилюють дію фітопрепаратів таблетки, льодяники або пастилки для розсмоктування, фузафунгін — аерозоль тощо.

Від нежитю — деконгістанти (місцеві судинозвужувальні засоби: ксилометазолін 0,05-0,1 %, оксиметазолін 0,05-0,1 %, нафазолін 0,05-0,1 % та ін.).

Від кашлю — відхаркувальні (корінь алтеї, листя плюща, соснові бруньки, препарати подорожника, препарати чебрецю, миртол, листя мати-й-мачухи, препарати анісу, корінь солодки, корінь оману, трава материнки) та муколітичні засоби: ацетилцистеїн — по 200 мг 2-3 рази на добу, бромгексин — по 8-16 мг 1-2 рази на добу, амброксол — по 30 мг 2-3 рази на добу, карбоцистеїн дітям віком від 5 до 15 років — по 300 мг на добу за 3 прийоми. Препарати застосовують внутрішньо, тривалість терапії становить 5-7 днів.

Не слід застосовувати лікарські засоби, що пригнічують кашльовий рефлекс (із кодеїном та ін.), через можливість виникнення синдрому «затоплення легень». АБ не призначаються з профілактичною метою. При підозрі приєднання бактеріальної інфекції антибіотики призначаються відразу після забору матеріалу для бактеріологічного дослідження, не чекаючи результатів.

Профілактика. Вакцинація вважається найбільш ефективним методом захисту від грипу та його ускладнень. Для профілактики грипу в епідемічному сезоні 2019-2020 рр. в Україні доступні дві вакцини проти грипу зі штамами вірусу: «Ваксигрип Тетра» («Санофі Пастер», Франція) та «Джісі Флю» («Грін Кросс Корпорейшн», Південна Корея). Головними заходами профілактики грипу є щорічні щеплення. ВООЗ рекомендує щорічні щеплення таким групам населення (в порядку зменшення значущості): мешканці будинків для людей літнього віку та будинків інвалідів, люди похилого віку, люди з хронічними хворобами, вагітні, працівники охорони здоров’я; люди, що займають відповідальні посади, а також діти віком від шести міс. до 2 років.