Історія кафедри фармакології Харківського хіміко-фармацевтичного інституту (1921) – Харківського фармацевтичного інституту (ХФІ, 1930) – Української фармацевтичної академії (1992) – Національної фармацевтичної академії України (1999) – Національного фармацевтичного університету (НФаУ, 2002) почалася 100 років тому. Вона народилася 1924 року як курс фармакології при кафедрі фізіології. Протягом століття кафедра-ювіляр мала різні назви, що віддзеркалює структурні зміни закладу вищої освіти та розподіл викладання освітніх компонент. Більшу частину своєї історії це була кафедра фармакології, у 2015-2016 рр. – кафедра фармакології та лікарської токсикології, у 2020-2024 рр. – кафедра фармакології та фармакотерапії, від 1 вересня 2024 р. – кафедра фармакології та клінічної фармації.

Першим завідувачем (1924-1939) був д. м. н. О.І. Черкес, згодом головний токсиколог СРСР, академік (1960), голова Українського та заступник голови Всесоюзного товариства фармакологів (1961). Він зробив великий внесок у дослідження впливу серцевих глікозидів на функцію міокарда, пошук і вивчення механізму дії сполук, що регулюють судинний тонус та обмін ліпідів. Багато робіт О.І. Черкеса та його учнів (проф. І.С. Чекман, проф. Н.О. Горчакова) присвячено патогенезу отруєнь сполуками арсену та важкими металами, пошуку засобів їх лікування. Результатом цих досліджень став антидот унітіол. О.І. Черкес працював заступником директора з наукової роботи Київського інституту фармакології та токсикології (1934) та завідувачем його відділу (1947), очолював кафедру фармакології Київського медичного інституту (1944-1971). Олександр Ілліч опублікував 150 наукових робіт з експериментальної фармакології та токсикології, низку навчальних посібників.

О.І. Черкес, перший завідувач кафедри фармакології ХФІ (1924-1939)	М.А. Ангарська, завідувачка кафедри фармакології ХФІ (1944-1952)

Від 1939 по 1941 р. кафедру фармакології очолював доцент М.В. Первак. Відомості про діяльність кафедри в цей період не збереглись.

Під час другої світової війни ХФІ був евакуйований до м. Семипалатинська. Після повернення до м. Харкова кафедрою завідувала канд. (згодом доктор) фарм. наук М.А. Ангарська (1944-1952 рр.), надійним помічником якої був асистент Я.І. Хаджай (у майбутньому д. м. н., професор). У штаті кафедри був один старший лаборант. Наукову роботу в перші повоєнні роки кафедра не провадила. М.А. Ангарська захистила докторську дисертацію «Порівняльна характеристика деяких серцевих гликозидів» (1967), їй присвоєно звання професора (1969). Марія Андріївна – автор близько 100 наукових робіт та понад 10 винаходів. Під її керівництвом виконано 12 докторських і кандидатських дисертацій. Наукові інтереси М.А. Ангарської та Я.І. Хаджая було скеровано на пошук та вивчення фармакодинаміки серцевих глікозидів, коронаророзширювальних, антиатеросклеротичних, протиопікових, фітоферментних препаратів. Досліджено фармакологічні властивості понад 20 серцевих глікозидів (дигитоксин, дигоксин, гомфотин, корглікон тощо).

У 1952-1972 рр. кафедра працювала під керівництвом к. м. н., доцента (згодом д. м. н., професора) В.І. Сили. Разом з ним працювали асистент, а згодом доцент Л.В. Лисенко (1952-1976), асистент Т.Т. Лаврушина (1952-1972) і три лаборанти. У цей час кафедра отримала додаткові приміщення для навчальної та наукової роботи. Наукова робота кафедри була присвячена пошуку та вивченню нових серцево-судинних засобів. Досліджено глікозиди жовтофіоля, олеандра; нові гіпотензивні препарати з омели, барвінку; флавоноїди молочайних; азулени м’ятної та евкаліптової олії тощо. Василь Іванович Сила захистив докторську дисертацію «Експериментальне дослідження фармакології серцевих гликозидів олеандра – корнерину, неріоліну та фолінерину і клінічне випробування корнерину» (1964). Кафедра фармакології разом з кафедрою технології лікарських форм розробила та впровадила у виробництво новий гіпотензивний препарат з листя омели білої «Омелен», що Фармакологічний комітет МОЗ після клінічної апробації дозволив до промислового виробництва. Важливими досягненнями стали монографія професора В.І. Сили «Лікарські рослини та їх використання в народній медицині» (1971 р.), а також навчальний посібник «Основи лікарської рецептури», що понад 20 років був базовим для студентів вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладів.

В.І. Сила (в центрі), завідувач кафедри фармакології ХФІ (1952-1972), з колективом кафедри, 1965 р.

Від 1972 до 2011 р. кафедру очолювала С.М. Дроговоз – д. м. н., професор, заслужений працівник народної освіти України, керівник регіонального експертного відділення департаменту післяреєстраційного нагляду ДП «Державний експертний центр» МОЗ України, заслужений професор НФаУ та Тернопільського медичного університету ім. І.Я. Горбачевського. Вона вийшла із фармакологічної школи професора Н.П. Скакуна в Тернопільському медичному інституті. С.М. Дроговоз працювала на кафедрі фармакології ХФІ – НФаУ від 1970 до 2022 р., у 1976-1983 рр. обіймала посаду проректора з наукової роботи. Напрям її досліджень пов’язано насамперед із фармакологією печінки (докторська дисертація «Порівняльне вивчення та особливості дії жовчогінних препаратів на жовчеутворювальну функцію печінки в нормі та патології», 1972). С.М. Дроговоз керувала низкою фундаментальних досліджень, що дозволили розробити нові підходи до створення вітчизняних гепатопротекторів (антраль, тіотріазолін, ліолів та ін.), дозволених до медичного застосування. Загалом за 39 років її завідування кафедра взяла участь у розробці понад 20 лікарських препаратів (гепато- та простатопротекторів, токолітиків тощо).   З-поміж інших наукових напрямів – фармакологія протизапальних засобів, простатопротекторів, хронофармакологія, карбокситерапія тощо. С.М. Дроговоз підготувала 7 монографій, її наукова школа – 12 докторів та близько 40 кандидатів наук. Вона активно провадила навчально-методичну роботу: видано 8 підручників (з фармакології, побічної дії ліків, хронофармакології, лікарської токсикології тощо), посібники, довідники (зокрема з хронофармакології), керівництва, курси лекцій (різними мовами, зокрема англійською, викладання якою почалося в цей період розвитку кафедри, а також французькою, арабською), тестові завдання. Створено велику кількість ситуаційних задач, що віддзеркалюють фармакологічні аспекти роботи фармацевта. За розробку навчально-методичного комплексу, що неодноразово експонувався на ВДНГ, у 1989 р. Міністерство вищої і середньої спеціальної освіти УРСР нагородило кафедру фармакології першою премією як найкращу серед вищих навчальних закладів України.

С.М. Дроговоз, завідувачка кафедри фармакології ХФІ–НФаУ (1972-2011)	Доцент Н.Л. Кузнєцова (третя зліва)  та завідувачка кафедри  фармакології ХФІ С.М. Дроговоз (у центрі) зі студентами, 1987 р.

Від 2011 р. донині кафедру очолює д. м. н., професор С.Ю. Штриголь, заслужений професор НФаУ, член правління ВГО «Асоціація фармакологів України», голова його регіонального відділення по Харківській, Сумській, Чернігівській обл. Він працює у НФаУ від 2002 р. Має великий досвід роботи на до- та післядипломному етапах вищої фармацевтичної та медичної освіти (зокрема, у 2004-2007 рр. завідував кафедрою клінічної фармакології та фітотерапії Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації (ІПКСФ) НФаУ, обіймав посаду декана факультету післядипломної освіти).

Основні напрямки фармакологічних досліджень цього періоду: психофармакологія, фармакологія нирок, водно-сольового обміну, обміну сечової кислоти, системного та мозкового кровообігу, цукрового діабету, холодової та теплової травми. Започатковано оригінальний напрям у фармакології – вивчення впливу сольового складу харчового раціону на ефективність лікарських препаратів різних груп, що є важливим для підвищення ефективності фармакотерапії. Результати узагальнено в монографії С.Ю. Штриголя «Модуляція фармакологічних ефектів при різних сольових режимах» (2008). Виявлено виразний гіпоурикемічний та урикозуричний ефект препаратів яглиці звичайної (докт. фарм. наук О.В.Товчига, канд. фарм. наук О.О.Койро, канд. фарм. наук С.І. Степанова). Показано, що препарати цієї рослини чинять нефро- та гепатопротекторний ефект, значно поліпшують перебіг експериментального цукрового діабету. Досліджено механізми зазначених ефектів, виявлено речовини, що беруть у них участь. Результати цих досліджень увійшли в монографію «Лікарські рослини, нирки та обмін сечової кислоти» (2014). У рамках діяльності кластеру «Повноцінне харчування», що об’єднує НФаУ, Харківський державний біотехнологічний університет, Національну академію Національної гвардії України, виявлено позитивні метаболічні ефекти кондитерських виробів, що містять яглицю звичайну, низки інших спеціальних продуктів харчування.

С.Ю. Штриголь, завідувач кафедри фармакології (згодом фармакології та фармакотерапії НФаУ) від 2011 р.	Переможці 2 туру Всеукраїнської олімпіади з фармакології, що відбулася на кафедрі фармакології НФаУ, 2019 р.

У галузі нейрофармакології під керівництвом С.Ю. Штриголя досліджуються потенційні протисудомні засоби – оригінальні похідні триазолу та піразоло[3,4-d]піримідин-4-ону, фітопрепарати (сумісно з проф. В.А. Георгіянц, проф. Г.І. Севериною), похідні тіазолідинону та тіопірано[2,3-d]тіазолу (сумісно з проф. Р.Б. Лесиком), а також можливості використання непротиепілептичних препаратів за судом (наукова школа – канд. фарм. наук В.В. Цивунін, канд. фарм. наук Д.П. Каврайський, PhD М.В. Міщенко, асп. Е.М. Давидов та ін.). Одна із найперспективніших сполук (1-(4-метоксифеніл)-5-{2-[4-(4-метокси-феніл)піперазин-1-іл]-2-оксоетил}-1,5-дигідро-4H-піразоло[3,4-d]піридин-4-он) наразі вивчається як активний фармацевтичний інгредієнт нового протисудомного препарату. У фундаментальному дослідженні «Обґрунтування вдосконалення лікування поліфармакорезистентної епілепсії шляхом комбінованого використання класичних антиконвульсантів з іншими препаратами» (2020-2022), що виконано за рахунок коштів держбюджету, обґрунтовано доцільність використання серцевого глікозиду дигоксину в субкардіотонічних дозах як ад’ювантного протисудомного засобу, виявлено його найефективніші комбінації з класичними протиепілептичними препаратами, тонкі механізми протисудомної дії, показано можливість застосування інгібіторів натрій-глюкозного котранспортера як антиконвульсанта (відповідальний виконавець – канд. фарм. наук В.В. Цивунін). Значний внесок зроблено у фармакологію антидепресантів, анксіолітиків, ноотропних препаратів, церебропротекторів (зокрема пептидергічних), діакамфу, антигіпоксантів, адаптогенів, антицитокінових препаратів (цей напрям репрезентують докт. фарм. наук, професор І.М. Подольський, докт. фарм. наук, професор Н.А. Цубанова, докт. фарм. наук, професор К.Г. Щокіна, канд. фарм. наук О.А. Шатілова, к. м. н. В.В. Шведський, к. м. н. С.А. Данілов, канд. фарм. наук І.В. Луцак, к. м. н. О.В. Шатілов, канд. фарм. наук Р.Д. Дейко, PhD І.О. Гаврилов та ін.). Показано високу ефективність N,N’-(етан-1,2-диїл)біс(хінолін-2-карбоксаміду) як потенційного протидіабетичного засобу (канд. фарм. наук О.М. Калапко-Мацієвська). Проф. С.Ю. Штриголь та його наукова школа (докт. фарм. наук Є.В. Бондарєв, асп. А.М. Юхимчук та ін.) зробили внесок у розв’язання  малодослідженої проблеми – фармакології холодової травми. Встановлено статеві відмінності фригорезистентності. Доведено виразні фригопротекторні властивості глюкозаміну гідрохлориду за гострого загального охолодження та відмороження. У фундаментальному дослідженні «Експериментальне обґрунтування підвищення ефективності профілактики та лікування холодової травми»  (2021-2023), що виконується за рахунок коштів держбюджету України, виявлено найефективніші фригопротекторні препарати з-поміж інгібіторів каскаду арахідонової кислоти.  Вперше доведено, що неселективний інгібітор ЦОГ диклофенак натрію має перевагу перед селективними. Виявлено фригопротекторні властивості блокатора CysLT1-лейкотриєнових рецепторів монтелукасту. За результатами зазначених наукових розвідок отримано низку патентів. Розпочато фундаментальне дослідження «Експериментальне обґрунтування вибору термопротекторного препарату для профілактики та лікування гострої теплової травми»  (2024-2026), що виконується за рахунок коштів держбюджету України (канд. фарм. наук А.В. Таран, асп. П.О. Чуйкова).

Триває розробка та впровадження нових засобів. За останні роки впроваджено замінник кухонної солі «Недосол», засіб фригопротекторної дії «Глюцинковіт» (взимку 2020/21 р. його надано Нацгвардії України, а після початку повномасштабної російської агресії неодноразово передано ЗСУ), гепатопротектор «Гепаторгін» (виробник ТОВ «ЛЕДА», м. Харків). На початку повномасштабного вторгнення росії в Україну за результатами оригінальної розробки професорів С.Ю. Штриголя та О.М. Кошового впроваджено ефективний гемостатик контактної дії з антисептичною дією «Плантор», що постачається винятково для ЗСУ.

На кафедрі активно функціонує аспірантура та докторантура. За консультацією та під керівництвом завідувача захищено 5 докторських та 22 кандидатські дисертації. Значний обсяг досліджень виконується під керівництвом д. м. н., професора Л.В. Деримедвідь (аспіранти Д.О. Горопашна, Петрощук С.Р., Заіка О.В.), канд. фарм. наук, доцента А.В. Тарана (асп. Бородиня А.В.).

Велика увага приділяється вдосконаленню методів фармакологічних досліджень, впровадженню нових методик у роботу кафедри та Центральної науково-дослідної лабораторії НФаУ, яку С.Ю. Штриголь очолював у 2013-2015 рр. та в реконструкції якої взяв активну участь. У доробку співробітників кафедри великий обсяг доклінічних досліджень нових лікарських засобів на замовлення фармацевтичних підприємств, консультації щодо виконання фармакологічних фрагментів робіт дисертантів НФаУ. У методичних рекомендаціях останнього періоду узагальнено сучасні підходи до доклінічних досліджень нефропротекторних засобів (2009), запропоновано комплекс методів вивчення препаратів фригопротекторної дії (2018), адиктивного потенціалу лікарських засобів і хімічних речовин (2019).

Напрями наукового пошуку колективу кафедри віддзеркалюються в тематиці наукових конференцій, що вона організує. За останні 10 років відбулися наукова-практична конференція з міжнародною участю та школою молодих вчених «Фармакологія, фізіологія і патологія нирок, сечовивідних шляхів та водно-сольового обміну» (2014), міжнародні науково-практичні конференції «Фітофармакологія нирок, печінки та обміну речовин» (2022) та «Протиепілептичні препарати: від дизайну молекули до клінічного застосування» (2022). На жовтень 2024 р. до 100-річчя кафедри заплановано міжнародну науково-практичну конференцію «Експериментальна та клінічна фармакологія». Набуває розвитку міжнародне співробітництво, зокрема з медичним університетом Гданська (Польща), університетом Тарту (Естонія).

Від 2011 р. значно поліпшилося технічне оснащення кафедри, що сприяло вдосконаленню навчального процесу. Створено комп’ютерний клас, навчальні авдиторії обладнано телевізійною та мультимедійною технікою. Науково-педагогічні працівники записали відео навчальних експериментів з багатьох тем фармакології. Виготовлено багато інформаційних та навчальних стендів, зокрема з фотопортретами видатних фармакологів різних часів і короткою інформацією про їх внесок у науку та практику охорони здоров’я. У кожній навчальній кімнаті з’явився стенд, що імітує вітрину аптеки, та велика фотоколекція лікарських препаратів, які студенти можуть розміщувати на стенді за різними критеріями, інтегруючі знання з фармакології. Все це забезпечило збільшення наочності навчання.

У рамках структурної реорганізації НФаУ 2020 р. відбулося злиття кафедри фармакології та кафедри фармакотерапії, на базі яких створено кафедру фармакології та фармакотерапії. Колектив збагатився лікарями-клініцистами. Кафедра набула статусу клінічної. Значно збільшилася кількість освітніх компонент, що викладаються для різних освітніх програм. До фармакології, побічної дії ліків та інших традиційних для кафедри освітніх компонент додалися клінічна фармація та фармацевтична опіка, фармакотерапія з фармакокінетикою, військова підготовка, військово-медична підготовка та медицина надзвичайних ситуацій, перша долікарська допомога, долікарська медична допомога у невідкладних станах, внутрішні та хірургічні хвороби, основи кардіології та пульмонології, травматологія та ортопедія, неврологія та нейрохірургія (за професійним спрямуванням), преформовані фізичні чинники тощо. Значну кількість зазначених освітніх компонент кафедра викладає здобувачам вищої освіти дедалі популярнішої спеціальності 227 «Терапія та реабілітація» освітньої програми «Фізична терапія». Кафедра стала випусковою. Щороку виконується та успішно захищається декілька десятків кваліфікаційних робіт вітчизняних та іноземних здобувачів вищої освіти на здобуття кваліфікації «Магістр фармації». Їх тематика охоплює дослідження з експериментальної фармакології, клінічної фармації та фармацевтичної опіки, фармаконагляду. Під керівництвом науково-педагогічних працівників кафедри здобувачі вищої освіти проходять виробничу практику з клінічної фармації. Збільшення кількості освітніх компонент, що викладаються на кафедрі, віддзеркалилося в тематиці наукових розвідок, зокрема з фізичної терапії та реабілітації за різних захворювань, у віковому аспекті. Дослідження за цим напрямом активно провадять к. м. н., доцент Н.В. Жаботинська, д. м. н., професор І.В. Кіреєв, канд. фарм. наук, доцент К.В. Цеменко та інші науково-педагогічні працівники. Із розширенням переліку освітніх компонент зроблено відповідні акценти на навчально-методичній роботі – створенні підручників, посібників, методичних рекомендацій для здобувачів вищої освіти, робочих зошитів тощо. Так, лише протягом 2024 р. видано 2 посібники (з фармакології, клінічної фармації з фармацевтичною опікою).

На кафедрі успішно працює студентське наукове товариство (відповідальні – канд. фарм. наук, асистент В.В. Цивунін, згодом к. м. н., доцент М.В. Савохіна), що за підсумками 2021 р. визнано кращим у НФаУ. Щороку відбувається 5-6 поточних засідань та засідання профільної секції на конференції молодих вчених та студентів НФаУ (в умовах воєнного стану – онлайн). Колектив кафедри приділяє велику увагу підготовці студентів до участі у Всеукраїнських  олімпіадах з фармакології, в яких вони неодноразово здобували перемогу. Протягом 3 років (2017-2019) у НФаУ проводився 2 етап Всеукраїнської олімпіади з фармакології, в якій вперше виокремлено фармацевтичну та медичну секції відповідно до напряму навчання здобувачів вищої освіти. Від 2020 р. (час епідемії COVID-19 і воєнного стану) щороку відбувається олімпіада НФаУ з фармакології онлайн. Неодноразово вихованці студентського наукового товариства кафедри посідали призові місця у Всеукраїнській універсіаді з клінічної фармакології, що її організує Національний медичний університет імені О.О. Богомольця (так, 2024 р. команда НФаУ отримала диплом ІІІ ступеня). Також співробітники кафедри беруть активну участь у роботі Малої академії наук, забезпечуючи керівництво дослідженнями школярів (зав. кафедри професор С.Ю. Штриголь, доцент С.І. Степанова).

Тривалий час кафедра активно працювала як опорна в системі вищої фармацевтичної освіти України з фармакології, а після об’єднання з кафедрою фармакотерапії – також з маніпуляційної техніки (для освітньо-професійної програми «Технологія парфумерно-косметичних препаратів»).

Науково-педагогічні працівники кафедри тривалий час працюють у системі фармаконагляду (професор Л.В. Деримедвідь, професор Я.О. Бутко – представники Центру з питань фармаконагляду в Харківській області).

Співробітники кафедри мають великий досвід атестації наукових  кадрів. Так, протягом 2010-2021 рр. професор С.М. Дроговоз була членом, а згодом головою спеціалізованої вченої ради НФаУ Д 64.605.03 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) фармацевтичних та медичних наук зі спеціальності 14.03.05 – фармакологія, професор К.Г. Щокіна – членом, а згодом вченим секретарем, зав. кафедри професор С.Ю. Штриголь і професор І.М. Риженко – членами зазначеної спеціалізованої вченої ради. Нині багато співробітників кафедри головує та виконує функції рецензентів та опонентів у разових спеціалізованих вчених радах НФаУ та інших закладів.

Кафедра неодноразово посідала призові місця у рейтингу НФаУ, зокрема за підсумками 2021/2022 та 2022/23 навчальних років здобула перше місце в номінації «Краща кафедра НФаУ».

Науково-педагогічні працівники кафедри беруть активну участь у рецензуванні рукописів наукових статей, монографій, навчально-методичних видань, роботі редакційних колегій та редакційних рад низки фахових видань, редакційної ради першої фахової «Фармацевтичної енциклопедії».

У різний час на кафедрі фармакології працювали відомі науковці, організатори науки та навчального процесу. Саме тут почався професійний шлях д. м. н., професора, заслуженого діяча науки і техніки України А.І. Березнякової (згодом першої завідувачки кафедри патофізіології ХФІ – НФаУ). Докт. фарм. наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Л.В. Яковлева від 1989 до 2013 рр. завідувала Центральною науково-дослідною лабораторією ХФІ – НФаУ, від 2001 р. – курсом та від 2004 р. кафедрою фармакоекономіки НФаУ. Д. м. н., професор, заслужений діяч науки і техніки України І.А. Зупанець у 1992 р. очолив кафедру фізіології, а в 1993 р. – першу в Україні та СНД кафедру клінічної фармації, згодом клінічної фармакології та клінічної фармації; у 1996-2002 рр. – перший проректор НФаУ, у 2014 р. – голова Центрального формулярного комітету МОЗ України. Д. м. н., професор Г.В. Зайченко працювала проректором з навчальної роботи та міжнародних зв’язків, очолювала міжнародний департамент НФаУ (2000-2005), завідувала кафедри клінічної фармакології ІПКСФ (2011-2016), від 2016 р. очолює кафедру фармакології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Д. м. н., професор І.В. Кіреєв у 2011-2020 рр. завідував кафедрою фармакотерапії, а після трирічної роботи на посаді професора кафедри фармакології та фармакотерапії очолював кафедру клінічної фармації та клінічної фармакології НФаУ (2023-2024). Докт. фарм. наук, професор Я.О. Бутко від 2024 р. завідує кафедрою клінічної фармакології ІПКСФ. К. м. н., доцент О.О. Рябова очолювала кафедру косметології та аромології НФаУ (2023-2024).

Колектив кафедри фармакології та фармакотерапії НФаУ (2021).
Першій ряд (зліва направо): асистент К.С. Толмачова, професор Л.В. Деримедвідь, професор І.В. Кіреєв, завідувач кафедри С.Ю. Штриголь, професор Я.О. Бутко, доцент В.А. Уланова, доцент О.В. Кудіна, професор І.М. Риженко.
Другий ряд: старший лаборант О.Е. Павлов, доцент Г.П. Жегунова, доцент Г.В. Бєлік, доцент С.І. Степанова,
доцент О.О. Койро, доцент Т.О. Куценко, професор К.Г. Щокіна.
Третій ряд: лаборант Н.В. Драгель, доцент А.В. Таран, доцент Н.В. Жаботинська, доцент О.О. Рябова, доцент В.Є. Кашута,
доцент М.В. Савохіна, асистент Ю.В. Верховодова.
Четвертий ряд: доцент  А.В. Матвійчук, доцент Ю.В. Столєтов, лаборант Л.В. Антонова, асистент В.В. Цивунін,                аспірант І.О. Гаврилов, аспірант М.В. Міщенко, доцент Н.М. Трищук.

2023/2024 навчальний рік кафедра фармакології та фармакотерапії завершила в такому складі: завідувач – д. м. н., професор С.Ю. Штриголь,    д. м. н., професор Л.В. Деримедвідь, докт. фарм. наук, професор К.Г. Щокіна, к. м. н., доценти Н.В. Жаботинська, М.В. Савохіна, кандидати фарм. наук, доценти Г.В. Бєлік, О.О. Койро, А.В. Кононенко, А.В. Матвійчук, С.І. Степанова, А.В. Таран, К.В. Цеменко, К.С. Толмачова, PhD, асистент Ю.В. Верховодова. Окрім зазначених фахівців, у різний час на кафедрі працювали доктори мед. наук, професори І.М. Риженко, Н.В. Бездітко, Е.В. Супрун, Л.А. Порохняк; доктори фарм. наук, професори Т.С. Сахарова, С.І. Сальнікова; докт. фарм. наук, доцент О.В. Товчига; кандидати фарм. наук, доценти Т.О. Куценко, О.В. Кудіна, В.А. Уланова, Л.І. Філіппова, Л.Г. Савченко, І.А. Вихтинська, Т.Ф. Сарбаш, А.А. Титова, Т.В. Кортунова; канд. мед. наук, професор В.М. Савченко; кандидати мед. наук, доценти В.Є. Кашута, Н.М. Трищук, В.П. Вереітинова, Н.Л. Кузнєцова, З.С. Спесивцева, В.В. Слишков;  кандидати біол. наук, доценти Ю.В. Столєтов, Г.П. Жегунова, О.М. Шаповал,  Л.В. Брунь; кандидати фарм. наук, асистенти В.В. Цивунін, Р.Д. Дейко, М.В. Зупанець, Н.Я. Асадуллаєва, А.Ю. Позднякова, О.В. Андріяненков, Л.Б. Іванцик, О.В. Волков, Т.В. Соколюк, Є.М. Коваленко; кандидати мед. наук, асистенти Т.В. Бородіна, А.М. Семенов, С.І. Плющ, Б.А. Рогожин, О.В. Бикова, Н.О. Волянська; кандидати біол. наук, асистенти О.П. Матвійчук, О.В. Журавель, М.В. Хижняк; асистенти Л.М. Черепак, А.М. Литовченко. Навчалися в аспірантурі О.Є. Богуцька, В.В. Ніколенко,  С.В. Хименко, Т.І. Ісакова, І.П. Бухтіярова, О.С. Сініцина, О.О. Колісник, К.О.Калько, Л.О. Булига, Н.М. Деркач, Л.А. Коранг, С.В. Залевський.

Роботу кафедри неможливо уявити без, на першій погляд, непомітної, але винятково важливої праці лаборантів. Саме вони до початку повномасштабної російської агресії зберігали затишну атмосферу, забезпечували порядок і чистоту, функціонування комп’ютерного класу, вели документацію, доглядали за численними рослинами, що багато років прикрашали інтер’єр кафедри, створювали в її приміщеннях особливу ауру. Останнім часом на кафедрі працювали та користувалися заслуженою повагою в колективі старші лаборанти В.І. Черкез, О.Е. Павлов, лаборанти Л.В. Антонова, В.І. Усачова.

З початком повномасштабної війни російської федерації проти України у лютому 2022 р. Харків став прифронтовим містом, а НФаУ – прифронтовим університетом. Війна зумовила найскладніший період у житті НФаУ та кафедри. Виникли нові виклики, значно погіршилися умови роботи, але не її якість. На жаль, за воєнного стану та зменшення контингенту здобувачів вищої освіти звільнилася низка навчально-педагогічних працівників кафедри фармакології та фармакотерапії. Наприкінці 2023/2024 навчального року відбулися структурні зміни НФаУ: кафедру фармакології та фармакотерапії об’єднано зі спорідненою кафедрою клінічної фармакології та клінічної фармації. У новий 2024/2025 навчальний рік входить реорганізована кафедра – фармакології та клінічної фармації. Її колектив береже кращі традиції сторічного досвіду та започатковує нові, має достатню мотивацію та досвід, щоб попри всі виклики часу гідно зустріти друге століття своєї історії.

Події у 2020-2021 н.р.